Любительське рибальство вимагає уваги і зміни правил

Любительське рибальство стало одним з основних видів відпочинку на природі, а також істотним фактором впливу на рибні запаси і природні ландшафти. Надмірна експлуатація рибних запасів, недостатній контроль за виловом риби, відсутність програм поповнення рибних запасів для компенсації вилову рибалками-любителями не залишають шансів на збереження рибних багатств.

Вчені та громадські організації рибалок-любителів всерйоз стурбовані станом любительського рибальства в Україні. Наш співрозмовник – Володимир Губанов, кандидат біологічних наук, консультант проекту Глобального екологічного фонду «Оцінка пресингу любительського рибальства на рибні запаси Нижнього Дністра» вважає, що сфера любительського рибальства накопичила дуже багато проблем, невідкладне вирішення яких необхідне для гармонізації відносин людини і природи.

Стан і проблеми любительського рибальства очевидні в дельті Дністра. Побіжний опитування рибалок за Маякський мостом про організацію аматорського рибного лову на Дністрі, підтвердив наші побоювання.

– Зараз все хаотично, неорганізовано, – в один голос казали рибалки. – Ніяких умов. Кожен сам за себе. Влада, екологічна громадськість повинні піклуватися про природні ресурси. Але все кинуто напризволяще. У той же час, берег повинен бути вільний від будівель і шлагбаумів. І все повинні мати вільний безкоштовний доступ до річки, як то кажуть в Законі.

Любительське рибальство сьогодні – це не тільки важливий соціальний фактор, але і величезний бізнес, – вважає Володимир Губанов. – Одне тільки спорядження рибалки коштує тисячі гривень. Це спінінги, котушки, грузила, блешні, гачки, фідерна снасть, одяг. Додайте до цього витрати на автотранспорт і доставку до місця риболовлі на човні. Учасники цього бізнесу акумулюють великі гроші за рахунок продажу снастей, спорядження, наживки і підгодовування для риби. Але ні місцеві бюджети, ні природа як компенсацію нічого від цього не отримують.

Зменшується площа нерестовищ в дельті Дністра, не проводиться розчищення єриків, водоймища не зарибнюються. Людина, використовуючи природні багатства, повинен піклуватися про їх збереження і компенсувати завдані їм збитки. Без жорсткого контролю і суворого дотримання правил, любительська риболовля може принести велику шкоду рибним ресурсам. Недобросовісні рибалки значно перевищують встановлену правилами стічну норму вилову риби, яка становить 3 кг і 5 кг для членів УОР, виловлюють дрібну рибу. Під час весняної заборони багато рибалок-любителів, користуючись відсутністю контролю, перевищують дозволену правилами кількість знарядь лову (тільки 1 вудка з 1 гачком) і норму вилову риби. Цьому сприяє вкрай слабкий контроль за дотриманням правил любительського рибальства інспекторами рибоохорони, які основну увагу приділяють промисловикам.

Проведені в рамках проекту ГЕФ обліки рибалок-любителів у пониззі Дністра показали, що в окремі дні на території Одеської області їх чисельність може досягати 1,5 тисячі. Якщо кожен зловить 3 кг, це 4,5 тонни, за 10 днів – 45 тонн, за 100 днів – 450 тонн. А рибальський сезон триває набагато більше. За оцінками українських та молдавських експертів досліджень сумарний вилов рибалок-любителів в Нижньому Дністрі за рік перевищує 500 тонн. При цьому, велика частина риби – 365 тонн (67%) була виловлена ​​на території України, а 180 тонн (33%) – в Молдові. Тобто, обсяги любительського лову вже можна порівняти з обсягами промислу риби, але ні в Україні, ні в Молдові державними службами моніторинг впливу любительського рибальства на рибні ресурси Нижнього Дністра не ведеться, а обсяги вилову не реєструються.

Неконтрольоване любительське рибальство в пониззі Дністра не тільки істотно впливає на рибні запаси, а й призвело до зміни природних ландшафтів заплави. Береги Дністра від Маякського моста до митного поста облаштовані містками і забудовані різними спорудами. Прибережна рослинність знищена, на берегах купи сміття.

В останні десятиліття іхтіологами зареєстровані значні зміни в іхтіофауні Нижнього Дністра, в якому мешкає близько 80 видів риб. І якщо найбільш масовим видом в останні десятиліття став срібний карась, який витіснив золотого карася, то повністю зникла раніше масова чехонь, значно скоротилася кількість рибця, перкарина, язя і йоржа.

На межі повного зникнення в Дністрі через будівництво Дубосарського водосховища виявилися осетрові – білуги, севрюги і осетер. З риб Нижнього Дністра до третього видання Червоної книги України занесені: золотий карась, умбра європейська (умбра), перкарина, йорж-носар, Берш, чоп, вирезуб, стерлядь, білуга, севрюга, марена звичайна. До Червоної книги Молдови, крім цих видів, внесено також лин і язь.

– Аматорська риболовля, це перш за все відпочинок, а не видобуток риби, – зазначає Володимир Губанов. – У європейських країнах любительське рибальство жорстко контролюється, а багато рибалок сповідують принцип: «зловив – відпусти», який в Україні практикується лише в середовищі рибалок-спортсменов. У ряді європейських країн рибалки проходять спеціальні курси, а для риболовлі потрібна наявність ліцензії або фішкарти. У нашого найближчого сусіда по Дністру – Молдови за любительську риболовлю встановлена ​​плата в розмірі 300 леїв на рік = 15.5 євро або 30 леїв за день. Причому такий дозвіл можна купити online. Гроші, отримані від реалізації дозволів, йдуть на підтримку і охорону рибних запасів.

При виконанні демонстраційного проекту «Оцінка пресингу любительського рибальства на рибні запаси Нижнього Дністра» в рамках проекту ГЕФ «Розвиток транскордонного співробітництва і комплексного управління водними ресурсами басейну річки Дністер» було проведено анонімне анкетування рибалок-любителів і керівників громадських організацій. Аналіз даних цих опитувань дозволив підготувати ряд рекомендацій та пропозицій до нормативно-правовій базі аматорського рибальства.

Державному агентству рибного господарства України було запропоновано у вигляді експерименту ввести дозвіл на любительську риболовлю (на добу, на місяць, на рік) з зарахуванням отриманих коштів на спецфонд для зариблення та проведення рибогосподарських меліоративних робіт в дельті Дністра. Міністерству захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України рекомендовано розглянути можливість заборони любительського рибальства в нерестовий період в об’єктах природно-заповідного фонду: в заповідниках, в національних і регіональних природних парках. Головним управління Госрибагенства в областях запропоновано закріпити на основі договорів ділянки любительського рибальства за громадськими організаціями відповідного профілю, доручити їм облік кількості рибалок, структури їх уловів, контроль за дотриманням санітарного стану берегів та організації зариблення.

Реалізація цих пропозицій, на думку Володимира Губанова, дозволить удосконалити нормативно-правову базу та сприятиме як розвитку аматорського рибальства, так і збереженню рибних запасів.

Схожі записи