Ленд-ліз Другої світової: історія створення унікальної серії суден «Liberty»

На третій день після початку Другої світової війни, 3 вересня 1939-го, німецький підводний човен «U-30» торпедував британський трансантлантичний лайнер «Athenia», загинуло 112 людей. За наступні 4 місяці англійський торговий флот втратив 114 суден, до літа 1941-го – 30% свого тоннажу. Прем’єр-міністр та міністр оборони Великобританії Вінстон Черчілль звернувся із закликом про допомогу до Сполучених Штатів Америки. 11 березня 1941-го президент США Франклін Рузвельт запустив програму ленд-лізу, за якою Америка почала постачати боєприпаси, озброєння, техніку, стратегічні матеріали та сировину, продовольство усім країнам, що воюють з нацизмом. Одним із найважливіших складових у цьому переліку стали морські транспортні засоби.

Як основний прототип з доопрацюванням ряду його конструктивних особливостей та технічного оснащення було обрано британське вантажне судно моделі 1918 року. Вибір цього проєкту визначався єдиним, але найістотнішим фактором – необхідністю у найкоротші терміни здати велику кількість суховантажів для забезпечення перевезень із США до Європи. Так з’явилась легендарна серія «Liberty» (в перекладі – свобода).

Пароплави будувалися на 33 верфях Східного та Західного узбережжя США, а також у Мексиканській затоці. Більшість підприємств було створено спеціально для реалізації нової суднобудівної програми. Перше судно типу «Liberty» було закладено на верфі в Балтиморі 14 березня 1941-го. На його будівництво пішло 244 дня, в подальшому цей час скоротився до 42 днів. Абсолютний рекорд був поставлений у 1942 р., коли один із «Liberty» з моменту його закладки і до моменту торкання кілем води знаходився в процесі будівництва лише 4 дні, 15 годин та 29 хвилин. Важливим у цій ситуації виявилося впровадження більш досконалої технології суднобудування – зварювання замість клепки.

Хронологія будівництва Liberty: день 2, 6, 10, 14 та 24

Наскільки це будівництво мало важливе значення для країни, свідчить той факт, що президент США Рузвельт виступив зі спеціальним зверненням до нації за півгодини до одночасного спуску зі стапелів різних американських верфей перших 14 суден. 27 вересня – пам’ятну дату спуску на воду першого «Liberty» у США та інших країнах прийнято відзначати як «Liberty Fleet Day» – День Флоту Свободи.

Серія морських торгових суден «Liberty» стала унікальною в історії світового суднобудування. Вона побила рекорди і за досягнутою швидкістю здачі в експлуатацію судів подібного класу, за рішенням низки завдань технологічного характеру в суднобудуванні, з аскетичного обладнання найнеобхіднішим. При цьому пароплави проєкту відіграли виключно важливу роль у забезпеченні американської допомоги країнам антигітлерівської коаліції. У період збройного протистояння «Liberty» експлуатувалися у складі флотів кількох європейських країн, включаючи Радянський Союз, який почав отримувати ці судна з ленд-лізу на початку 1943 року. Усього СРСР отримав від США в рамках цього виду військової допомоги 40 транспортів. Примітним є факт тривалого замовчування у Радянському Союзі тієї величезної допомоги, яку країна отримала за ленд-лізом, у тому числі у формі поставок транспортних засобів.

Із завершенням Другої світової війни відпала необхідність масових перевезень вантажів та військових підрозділів, судна типу «Liberty» почали виводитися в США з експлуатації. У європейських країнах і, насамперед, у СРСР цей процес не був настільки очевидним. Флот, побудований для потреб воєнного часу, позбавлений будь-яких конструктивних або естетичних рішень, що забезпечував екіпажам у рейсі мінімум зручностей (не будемо забувати про постійний ризик швидкої загибелі кожного побудованого судна) – цей флот у післявоєнний період ще довгий час експлуатувався у складі Далекосхідного, Балтійського, Північного, Чорноморського та інших пароплавств.

 У ЧМП у різні роки експлуатувалися: «Жан Жорес», «Колгоспник», «Михайло Кутузов», «Знахідка», «Одеса», «Баку», «Сухона». Останнє судно мало найдовший «стаж» роботи у Чорноморському пароплавстві – 25 років. У фондах Музею морського флоту України зберігаються написані від руки, але завірені відповідним підписом таблиці поповнення флоту пароплавства у 1959 – 1970 роках. У цей часовий інтервал потрапляє один із рекордних в історії ЧМП 1963 рік, коли флот пароплавства поповнили 35 суден, у тому числі 24 суховантажі. До останньої групи поряд із судами нового покоління увійшли наступні 10 суховантажів типу «Liberty»: «Сіхоте-Алінь», «Саяни», «Машук», «Бештау», «Хібіни», «Дар’ял», «Карпати», «Ала-Тау», «Малахів Курган», «Авача». Таким чином, налічувалося 17 пароплавів типу «Liberty», портом приписки яких у певні періоди їхнього життя значився порт Одеса. День Флоту Свободи дає привід згадати ці судна поіменно.

Автор: Яків Шпігельман, заступник головного редактора Морської енциклопедії Одеси,

Почесний працівник транспорту України

Фото з відкритих джерел

Схожі записи