За бідну «методику» замовили слово

Черговий раз, в березні обговорювався проект «Методики розрахунку розмірів ставок портових зборів» і «Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів». Думка Всеволода Попова, одного з розробників системи портових зборів, що діє в морських портах України з середини 1990-х, за деякими обговорюваних питань. Автор, правда, не був учасником наради, але це, зрозуміло, не заважає йому висловитися.

Представники портового і морського бізнесу були не згодні з прийнятою в Методиці розрахунку ставок портових зборів (надалі – Методика) моделі формування їх рівня – «витрати +». Чому ж ця модель виявилася для них неприйнятною?

В основі будь-яких цін на товари і послуги лежить їх вартість. Вартісна модель формування рівня портових зборів набула широкого поширення і в зарубіжному портовому ціноутворенні. Тільки певний економічно обгрунтований вартісний рівень ставок портових зборів (за винятком адміністративного збору) дозволить створити морським портам кошти, необхідні для нормальної господарської діяльності: компенсувати економічно обґрунтовані витрати на їх утримання і розвиток. У цьому полягає основне призначення Методики для галузі.

Як зазначалося представниками бізнесу, «АМПУ в чисельник формули їх розрахунку буде необгрунтовано включати витрати, які не мають ніякого відношення до витрат на утримання підприємств, які стягують збори». Це призведе до небажаного підвищення рівня портових зборів в морських портах України, і зниження їх привабливості на міжнародних ринках.

Одночасно слід зазначити, що ні Методика формує склад економічно обґрунтованих витрат, що підлягають компенсації кожним портовим збором, а також порядок їх справляння. За допомогою Методики на базі цих витрат з урахуванням прийнятого МІУ порядку справляння кожного портового збору розраховуються їх базовий рівень – реалізується облікова функція цін. І те, що розраховані за допомогою Методики нові ставки портових зборів буде нижче або значно перевищувати їх рівень в зарубіжних портах, не є провиною Методики.

Не може Методика залежати або впливати і на рівень оподаткування в країні. Тому незрозуміло, чому представники бізнесу «пов’язують твердження Методики з вирішенням питання про розмір відрахувань АМПУ до держбюджету».

Вартісна основа базового рівня ставок портових зборів не залежить від прийнятого урядами деяких країн їх рівня для національних портів. Відсутні портам кошти від портових зборів на їх утримання і розвиток при їх встановленні на гранично низькому рівні (при французької концепції) в кінцевому підсумку фінансуються до їх вартісного рівня з зовнішніх джерел.

Вважаю, що нам слід було б успадкувати зарубіжний досвід встановлення рівня портових зборів в морських портах при проведенні МІУ портової тарифної політики – регулювання їх рівня. Для цього є всі необхідні умови і передумови: 1) економічно обгрунтований рівень ставок портових зборів і їх нижній граничний рівень, який визначається за допомогою Методики, 2) властиві цінам такі об’єктивні функції, як стимулююча, розподільна і перерозподільна, призначені для використання при регулюванні їх рівня, 3) правові передумови, передбачені чинним законодавством України. Так, в статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» говориться, що «Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, повинні відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів ».

2. Про «конкурентний метод розрахунку ставок портових зборів», запропонований портовою спільнотою.

Такий метод може розглядатися тільки як один із способів визначення конкурентоспроможного рівня портових зборів для вітчизняних морських портів. Доцільність його застосування повинна бути визначена тільки МІУ з урахуванням можливості його використання при регулюванні рівня портових зборів.

Метод визначення «конкурентного» рівня ставок портових зборів не може розглядатися у вигляді альтернативного Методики, що дозволяє визначити економічно обгрунтований рівень ставок портових зборів для вітчизняних морських портів (як фактичний, так і розрахунковий на планований період їх введення в дію), а також визначити гранично низький їх рівень – собівартість послуг, оплачуваних портовими зборами.

3. Варто було б розглянути питання необхідності врахування під час розроблення Методики основних вимог наказу МІУ від 27.07.2012 № 434 «Про затвердження Концепції структури розрахунку економічно обґрунтованих тарифів на перевезення вантажів ж / д транспортом і методики їх розрахунку».

Морські порти України – одна з ланок національної транспортної системи, яка бере участь в транспортуванні вантажів при їх перевалки в портах. Для ефективного регулювання МІУ (Національною комісією при її створенні) роботи транспорту, що входять до складу цієї системи, повинні бути уніфіковані основні принципи як розробки тарифів на перевезення вантажів різними видами транспорту, так і розрахунку ставок портових зборів, з урахуванням особливостей їх формування. Одним з основних вимог цього наказу є визначення фактичної і планованої собівартості перевезень вантажів і пасажирів, як необхідної вихідної бази для розрахунку транспортних тарифів, так і портових зборів. З незрозумілих нам причин, розрахунок такого найважливішого показника оцінки основної виробничої діяльності підприємств, які стягують портові збори, не був передбачений ні в одному з численних варіантів проекту Методики.

З урахуванням вимог цього наказу МІУ були розроблені Методики розрахунку тарифів на перевезення вантажів і пасажирів ж / д транспортом, а також Методика розрахунку тарифів на перевезення пасажирів автотранспортом, затверджені урядом у 2013 році.

4. Про запропоноване в проекті Методики визначення ставок портових зборів, диференційованих за чотирма групами портів – за територіальною ознакою.

Угруповання портів за територіальною ознакою або угруповання деяких портових зборів при встановленні їх рівня може бути проведена МІУ при проведеної портової тарифній політиці і визначення оптимального їх рівня, узгодженого з представниками бізнесу, тільки при знанні їх рівня для кожного порту.

5. Одним із зауважень представників бізнесу було виключення поняття рентабельності та інвестиційної складової при розробці портових зборів.

З цим зауваженням погодитися не можна, так як розробка будь-яких цін і тарифів проводиться з визначенням їх рентабельності з урахуванням інвестиційної складової, передбачених у чинному Законі України «Про ціни і ціноутворення». Так, в статті 1, розділу 1, п. 7 дано поняття нормативу рентабельності, як рівня дохідності, яка визначається суб’єктом господарювання при формуванні ціни. А в статті 12. «Державного регулювання цін» (розділ 4) зазначено, що «Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи і органи місцевого самоврядування при встановленні державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов’язково включають розмір їх інвестиційної складової частини ».

6. Про доцільність застосування коефіцієнтів для спеціалізованих судів при розрахунку ставок портових зборів

Чомусь, при розробці Методики, цього нормативно-методичного документа об’єктивного характеру, приймається суб’єктивне рішення застосовувати коефіцієнти при розрахунках тільки корабельного збору і тільки для судів при їх роботі в закордонному плаванні?

Чи обґрунтовано взагалі застосовувати такі коефіцієнти для спеціалізованих судів при справлянні портових зборів? Адже, конструктивні особливості спеціалізованих судів враховуються в їх будівельної вартості, витрати на утримання і в вартості перевезених ними вантажів.

Диференціація ставок портових зборів для спеціалізованих судів можлива при регулюванні МІУ їх рівня при проведенні портової тарифної політики з встановленням конкурентного, узгодженого з представниками бізнесу, їх рівня.

7. Вважаю, треба було б переглянути запропоноване в Методиці визначення прогнозованих витрат, що підлягають компенсації портовими зборами і величини оподатковуваного ними валової місткості суден.

Метод визначення цих показників підприємств в три етапи за кожним роком прогнозованого п’ятирічного періоду з розрахунками середньозваженого їх рівня для розрахунку ставок кожного портового збору архі складний.

Навіть при достовірності визначення прогнозованих показників підприємств, і економічної обгрунтованості розрахованих на їх основі ставок портових зборів, немає гарантія виконання морськими портами прогнозованих обсягів перевалки вантажів і пов’язаної з ними величини оподатковуваного валової місткості обслуговуються судів. Жоден з п’ятирічних планів розвитку народного господарства, як нам стало тепер відомо, не виконувався.

Від обгрунтованості рівня розрахованих ставок портових зборів залежить фінансове благополуччя підприємств, для яких послуги, що надаються судновласникам, є їх основною виробничою діяльністю. Не було б доцільним всі розрахунки ставок портових зборів виробляти на базі витрат на утримання і розвиток підприємств і величини валової місткості оподатковуваних зборами судів, що плануються на перший рік їх введення в дію. З подальшою їх коригуванням і індексацією протягом прийнятого періоду їх встановлення при зміні об’єктивних умов роботи підприємств, що призводять до зростання витрат на їх утримання, як це робиться за кордоном. Такий метод розрахунку ставок портових зборів дозволить значно знизити обсяг робіт по визначенню планованих витрат на утримання і розвиток підприємств і величини валової місткості суден, що обкладається портовими зборами.

При введенні в дію ставок портових зборів, розрахованих пропонованим методом, з незмінним збереженням їх рівня на планований п’ятирічний період з подальшою їх тільки коригуванням і індексацією, проявиться стимулююча їх функція. Суть якої, полягає в прагненні підприємств до зниження собівартості послуг, оплачуваних портовими зборами, з метою отримання додаткового прибутку понад ту її величини, яка була врахована при розрахунку їх ставок. Це буде важливим фактором для стимулювання розвитку інфраструктури морських портів, що сприяє підвищенню вантажообігу портів і, пов’язаної з ним, величини оподатковуваного зборами валової місткості суден.

Пропонується розглянути також, пропозиція про визначення оподатковуваного кожним збором валової місткості суден на самих підприємствах за матеріалами розрахунку зборів для їх справляння з судновласників. Це максимально спростило б формули розрахунку ставок всіх портових зборів, яким би складним не був би порядок їх нарахування та умови справляння.

8. Та на завершення

Як стало відомо, на нараді АМПУ не були представлені нові ставки портових зборів для справляння з валової місткості суден.

Скорочення кількості портових зборів, зміна принципів розрахунку ставок деяких з них, а також умов їх справляння при переході на новий базис їх обчислення – з валової місткості суден, призвело до неможливості визначити і зміну рівня нових ставок кожного збору в порівнянні з чинним. Та й немає в цьому необхідності, так як при затвердженні проектів Методики та Порядку урядом, як правило, цікавить, як зміниться загальний рівень портових зборів в Україні, а не їх зміна по кожному збору. І судновласників буде цікавити зміна загального рівня портових зборів, що визначає величину їх загальних витрат на оплату портових зборів в вітчизняних морських портах, а не зміна кожного збору.

Оцінка зміни загального рівня нових портових зборів може бути проведена шляхом порівняння величин питомих доходів кожного порту від справляння всіх портових зборів за звітний річний період і в планованому році введення їх нових ставок. Питомі доходи визначаються виходячи їх загальних доходів кожного порту від справляння всіх портових зборів і обкладається ними валової місткості суден. Таким же шляхом може бути визначено зміна рівня портових зборів і по судах різної спеціалізації, що цікавить представників бізнесу. Ці дані стануть основою для їх регулювання МІУ з метою знаходження оптимального, узгодженого з ними, рівня.

Всеволод ПОПОВ

Схожі записи